Презентація досвіду роботи вчителів Ганнівської ЗШ І-ІІІ ступенів

Опис

досвіду вчителя української мови та літератури

Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Галіби Олени Анатоліївни

Тема досвіду. Впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури шляхом використання проектних технологій.

Стислі відомості про вчителя. Галіба Олена Анатоліївна, освіта: вища, педагогічний стаж – 20 років; кваліфікаційна категорія – вища.

Роки вивчення та оформлення досвіду: досвід вивчався у школі в період 2012-2014 років.

Обгрунтування актуальності досвіду, значення його для вдосконалення навчально-виховного процесу. Основне завдання вчителя – словесника - виховання національно свідомої, духовно багатої комунікативної особистості, яка вміє самостійно здобувати інформацію, виробляти і, дискутуючи, обстоювати власну позицію, працювати в умовах конкуренції, спілкуватися, спільно розв’язувати певну проблему. Вирішення цих завдань можливе на основі впровадження проектних технологій  навчання української мови та  літератури.

Основна мета методу проекту — надання учневі можли­вості самостійно здобувати знання під час розв'язання практичних завдань або проблем, які вимагають інтег­рації знань із різних галузей. Учителеві в проекті від­водиться роль координатора, експерта, додаткового джерела інформації.  

      «Навчання є найінтенсивнішим, коли відбувається в контексті підтримки, заохочування… Хто пояснює й уточнює – вчиться. Що діти зроблять разом сьогодні, вони зможуть зробити завтра самостійно»,- ці слова Виготського актуальні в освітньому процесі.

       Якнайповнішою класифікацією проектів у вітчизняній педагогіці є класифікація, запропонована в навчаль­ному посібнику Є. С. Полат, М. Ю. Бухаркіною та ін. Вона може бути застосована до проектів, що викорис­товуються під час викладання будь-якої навчальної дисципліни. У цій класифікації виділяються кілька різ­новидів проектів за певними критеріями:

1.   За методом, що домінуює у проекті:

•      дослідницькі;

•      творчі;

•      пригодницькі, ігрові;

•      інформаційні;

•      практико-орієнтовані.

2.   За кількістю учасників:

•      особові (індивідуальні);

•      парні;

•      групові.

3.   За тривалістю проведення:

•      короткотривалі;

•      середньої тривалості;

•      довгострокові.

         Оскільки робота над проектом завжди спрямована на роз­в'язання конкретної проблеми — дослідницької, інформаційної, практичної, то планування дій завжди починаю з проектуван­ня власне проекту, зокрема із визначення виду про­дукту і форми презентації. Обов'язковою умовою кожного проекту є поділ учнів на групи та дослідницька робота : пошук інформації, яку проектна група потім обробляє, осмислює й доводить до відома решти учасників проекту. Результатом роботи над проектом є продукт, який створюється учасниками проектної групи в ході роз­в'язання порушеної проблеми. Готуючи проекти, діти інтегрують знання з різних предметів: літератури, мови, історії, географії, музичного та образотворчого мистецтв, етики.

      У результаті впровадження проектної технології створюється інноваційно-розвивальне середовище, що передбачає такі процеси: мотивацію навчальної діяльності; проблемно-креативну спрямованість, інтерактивну організацію освітньої діяльності; набуття знань, умінь і навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування; формування нового досвіду, психологічних якостей; орієнтацію на особистий і колективний успіх. 

        На уроках української літератури метод проекту реалі­зується через самостійну діяльність учнів, що супро­воджується гнучким керівництвом учителя, спрямова­ний на розв'язання творчої, дослідницької, особисто або соціально значущої проблеми і на отримання конкрет­ного результату у вигляді матеріального або ідеального продукту. Вчитель намагається, щоб назва проекту була лаконічною і корот­кою. Найчастіше на уроках української літератури використовуються творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності. Наприклад, під час вивчення біографії письменника учні залучаються до участі у творчому проекті "Віртуальний музей письменника". Для цього школярі об’єднуються у групи; кожна з яких отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником або додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати.

Під час опрацювання художнього твору учні можуть бути залучені до участі в творчих особистісно орієнтованих проектах: "Моє слово на захист героя" (кінцевий продукт – публічний виступ на захист героя), "Мої поради герою" (кінцевий продукт – лист героєві з дружніми порадами), "Дискутую з героєм" (кінцевий продукт – перелік учинків або життєвих позицій героя, з якими юний читач не згоден), "Я – герой художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору з описом події, учасником якої є школяр). "Переписана" сторінка художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору, "переписаний" відповідно до учнівського бачення розвитку подій) тощо. Осмислити особливості характерів літературних героїв учням допомагає участь у рольовому проекті "Прес-конференція літературних героїв". Учні за бажанням обирають ролі (частина – літературні герої, решта – кореспонденти різних газет і журналів). Пропонується тема для обговорення: дружба, права й обов’язки, сім’я, ставлення до природи, моральні принципи, кредо, сфера обдарування, улюблені заняття конкретного письменника тощо. "Кореспонденти" мають сформулювати запитання до героїв, а ті дати відповіді на них відповідно до теми та змісту твору. Найчастіше використовується метод проекту в діяльності вчителя Галіби О.А. на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу), зокрема діти складають таблиці «Освоєння глибин творчості письменника». Специфіка предмету "українська література" дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей. Наприклад: "Я – художник"(завдання – проілюструвати певний розділ книги), "Я – літературний критик" (завдання – написати статтю в шкільну літературну газету), "Я – актор"(завдання – інсценізувати уривок із твору), "Я – режисер"(завдання – скласти сценарій для кінофільму), "Я – мовознавець" (завдання – проаналізувати мовні засоби, характерні для різних героїв), "Я – бібліотекар" (завдання – переконливо порадити юним читачам прочитати книгу).  

     Надзвичайно ефективним є метод проекту в позакласній роботі.  Результатом такого проекту можуть бути різні форми представлення проектів: інсценізація драматичних творів, створення кіносценаріїв, літературно - музичні та фольклорні свята, сценарії заходів, присвячених пам’яті досліджуваного письменника.                

      Організаційно метод проекту передбачає поєднання індивідуальної самостійної роботи з роботою у малих групах і в колективі. Ця технологія особливо ефек­тивна для навчання учнів у малих групах. Робота дає можливість учням обмінятися інформацією з партнером і лише потім «озвучити» її перед усім класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння вислов­люватись, вести дискусію. Однак не можна стверджувати, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем навчання. Адже в роботі за даним методом існують і труднощі: на підготовку до роботи витрачається багато часу (значні моральні та інтелектуальні зусилля).

     Основна ідея досвіду. Науково-методична проблемна тема «Впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури шляхом використання методу проектів» орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей  у процесі створення певного «продукту» під контролем учителя. Проектна технологія розглядається як особливий вид пізнавальної активності, що передбачає системне й послідовне моделювання тренувального вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження проблеми й розробку проектів, їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження.

       Основна мета педагогічної діяльності вчителя української мови та літератури: формування особистості, готової до активної, творчої діяльності; забезпечення інтенсивного мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів.

     Завдання : 

-          виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;

-          прилучення учнів до  культури і духовних цінностей;

-          виховання національно свідомого громадянина України;

-          сприяння художньо – образному засвоєнню світу;

-          формування у школярів особистісної культури, як невід’ємної частини духовності;

-          розвиток особистісних творчих задатків учнів;

-          поглиблення інтелектуальної самостійності;

-          стимулювання інтересу учнів до нових знань;

-          розвиток дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності.

Суть досвіду. У ході проектної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового та глобального. Актуальність проблеми полягає у тому, що метод проектів активізує інтелектуальну та емоційну складову особистості учня, впливає на розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікативність, креативність.

В результаті школярі:

1. Поглиблюють знання з української мови та літератури.
2. Всебічно розвиваються, духовно збагачуються, самореалізуються в сучасному світі.
3. Комунікативно виправдано користуються засобами рідної мови в різних життєвих ситуаціях.
4. Зацікавлені художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому – прищеплення і утримання бажання читати.
5. Проявляють стійкий інтерес до української мови та літератури як вагомого духовного спадку народу.
6. Розвивають свої  творчі  здібності.

   На уроках педагог працює над підвищенням  ефективності власної та учнівської співпраці й шукає складові успішної взаємодії. А проектуючи урок, включаючи в його структуру той чи інший елемент, не забуває ставити собі запитання: Навіщо я це роблю? Чи досягну я тієї мети, якої прагну?

        У своїй роботі педагог дотримується принципу поступовості від найпростішого, доступного - до складнішого і глибшого. За таких умов у дітей з’являється інтерес до української мови та літератури, виховується стійка мотивація і свідоме прагнення до вивчення української мови та літератури.

       Педагог ставить  мету - сприяти всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації людини в сучасному світі.

Форми поширення. З метою професійного спілкування, самореалізації і стимулювання творчого самозростання, підвищення професійної майстерності, упровадження нових педагогічних технологій досвід роботи педагога презентувався під час проведення семінарів-практикумів, методичних об’єднань для вчителів української мови та літератури, участі в районному конкурсі «Учитель року» (2013 рік).  

Канівець О.М.,

директор школи

Опис

досвіду роботи вчителя української мови та літератури

Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Щурик Олесі Олександрівни

Тема досвіду.
Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови  та літератури.

Стислі відомості про вчителя. Щурик Олеся Олександрівна, освіта: вища, педагогічний стаж – 11 років; кваліфікаційна категорія – І.

Роки вивчення та оформлення досвіду: досвід вивчався у школі в період 2013-2014 років.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського. У книзі «Сто порад учителю» він писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...». Тому своєю науково-методичною проблемою я обрала «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови  та літератури», над якою працюю четвертий рік.

Для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. На мою думку, завдання учителя -  створити таку ситуацію на уроці, щоб учневі було цікаво, щоб він мав змогу розвивати свої творчі здібності. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, мислення, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Творчі методи, які активізують роботу учнів на уроках української мови та літератури:

·         Стимулювати бажання учнів працювати самостійно.

• Заохочувати до творчої й пошукової діяльності.
• Переконувати учнів у тому, що вчитель є їхнім однодумцем.
• Заохочувати до максимальної захопленості у спільній діяльності.
• Виключати будь-який тиск на дітей, створювати атмосферу «відвертості».
• Надавати дитині свободу у застосуванні своїх здібностей.

Однією з важливих умов забезпечення розвитку творчих задатків підростаючого покоління на уроках української мови та літератури є використання інтерактивних методів та технологій творчого спрямування. Усі завдання творчого характеру повинні бути розраховані на пошукову діяльність учнів, творче застосування набутих знань, сприяти розвитку гнучкості й широти мислення. Під час підготовки та виконання проблемно-пошукових завдань на уроках літератури діти не тільки отримують необхідні знання та вміння, а й дістають імпульс для вияву своїх творчих здібностей.

З метою формування творчої уяви, логічного та критичного мислення учнів на уроках української літератури важливим є оптимальний розподіл вправ на різних етапах вивчення навчальної теми.

 На етапі вивчення нового матеріалу пропоную учням скласти опорні схеми, таблиці, даю випереджальні пошукові завдання, учні проводять інтерв’ю з героями. Наприклад, при вивченні поеми «Енеїда» Івана Котляревського,  учні складають опорну схему «Дійові особи: олімпійські боги, земні герої»; даю випереджальні пошукові завдання: дослідити прислів’я, приказки, звичаї, розваги, українську кухню, предмети побуту, використані у творі. Під час вивчення твору І. Франка «Захар Беркут» учні досліджують використання архаїзмів та історизмів у творі,  у повісті «Гуси-лебеді летять…» М. Стельмаха досліджують фразеологізми.

На другому етапі «Практичне закріплення знань» використовую прийом «Впізнай героя за поданим уривком» (при вивченні казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон», «Незвичайні пригоди Алі у країні Недоладії» Г. Малик), прийом «Знайди помилку!», «Розповідь літературного героя», «Скринька порад». Таку «скриньку» учні готують героям твору «Лось» Є. Гуцала,  «Федько-халамидник» В. Винниченка, Алі «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»  Г. Малик, героїні  балади «Тополя» Т. Шевченка).  

На етапі застосування набутих знань пропоную учням придумати продовження твору або написати іншу кінцівку твору,  наприклад, написати іншу кінцівку оповідання «Федько-халамидник», казки «Фарбований Лис»; пропоную скласти маршрут (карту) рухів (мандрів) героя. Під час вивчення поеми «Енеїда» І.Котляревського учні складають карту подорожі  Енея. Учні 5 класу зображують маршрут  Алі по країні Недоладії («Незвичайні пригоди Алі у країні Недоладії»       Г. Малик). Часто  учням  пропоную скласти портрет героя, придумати йому минуле або майбутнє. Вивчаючи казку «Хуха-Моховинка», даю учням завдання   скласти портрет діда.   

У своїй педагогічній діяльності для того, щоб дитина змогла продемонструвати свої творчі здібності, розкрити себе я проводжу різні види уроків: урок-гра, урок-дослідження, урок-подорож, урок-роздум, урок-казка, урок-захист, урок-диспут, на яких створюється ситуація довіри та успіху.

Також у своїй роботі  використовую такі форми роботи:

·         індивідуальні;

·         індивідуально-групові: дослідження, презентації, практичні ситуації; інсценізації;

·         групові: в парах,  в малих групах, «Діалог», «Синтез думок», «Коло ідей» тощо;

·           колективні: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації», «Незакінчені речення», «Дерево рішень», які сприяють розвитку творчих здібностей учнів.

На мою думку, такі форми роботи, як пошукова діяльність,  словесне малювання, дослідницька діяльність, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

Також у своїй роботі часто використовую малюнки, картини, ілюстрації до художніх творів. Переважно учням 5-6 класів я пропоную самим зробити ілюстрації до художніх творів, тим самим залучаю їх до творчості.

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну довести, що підручник не являється єдиним джерелом знань, тому залучаю учнів до використання різних джерел: посібників, словників, довідників.    

Українська мова як базова дисципліна дає благодатний матеріал для творчої діяльності учнівської молоді.

У різних типах і видах письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми, питання.

Творчі або підготовчі вправи є допоміжними в процесі підготовки до написання власне творчих робіт і допомагають зрозуміти різноманітність існуючих засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовую такі види творчих вправ: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою, твір, у якому всі слова починаються на одну букву, твір, в яких лише слова однієї частини мови.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше - таке завдання повинен ставити перед собою кожний учитель.    Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

Канівець О.М.,

директор школи